Києво-Печерська Лавра: серце духовної спадщини України

Один з найвідоміших та найстаріших монастирів України, розташований на березі Дніпра в Києві. Це не лише релігійна святиня, але й важливий культурно-історичний комплекс. 

Комплекс складається з численних церков, серед яких основними є Успенський собор.

У середньовіччі Лавра була одним із основних центрів писемності, освіти і наукових досліджень. Тут працювали монахи, які перекладали священні книги, створювали літописи, а також займалися теологічними і філософськими розробками. Лавра сприяла поширенню освіти та культури в Київській Русі.

Лавра відома своїми древніми печерами, в яких спочивають мощі святителів, а також багатою історією, що налічує більше тисячі років. Це місце для багатьох є символом віри, національної гідності та духовної сили.

Внесена до списку Світової спадщини ЮНЕСКО.

Києво-Печерська Лавра - це живе свідчення тисячолітньої духовної традиції України, місце, де поєднуються віра, культура, історія та мистецтво

 Всесвітній день боротьби з туберкульозом відзначається щорічно 24 березня. Цей день був обраний на знак того, що саме 24 березня 1882 року німецький вчений Роберт Кох оголосив про відкриття збудника туберкульозу — палички Коха. Це відкриття стало важливим кроком у розумінні причин захворювання та дозволило розпочати ефективну боротьбу з туберкульозом.

 Сьогодні ми з учнями поринули у захоплюючу історію Оболоні – одного з найстаровинніших районів Києва, де минуле гармонійно переплітається із сучасністю. Ми розповідали про місця, які надають Оболоні її унікальний характер.

 Тарас Шевченко: душа України

9 березня ми вшановуємо день народження Тараса Шевченка – поета, художника, пророка українського народу. Його слово, написане понад півтора століття тому, залишається актуальним і сьогодні, надихаючи нас на боротьбу за свободу, гідність і справедливість.

Шевченко – це не просто постать з підручників історії. Це голос поневоленого народу, який кликав до пробудження. Його рядки «Борітеся – поборете!» досі лунають у серцях тих, хто прагне кращого майбутнього для України.

Його творчість – це не лише біль і туга за втраченим, а й віра в силу людського духу. Він мріяв про Україну вільну, сильну, освічену. І ми, його нащадки, продовжуємо цю боротьбу – за мову, культуру, незалежність.

У цей день варто не лише згадати великого Кобзаря, а й замислитися: що ми можемо зробити, щоб його мрія стала реальністю? Читаймо його твори, черпаймо мудрість із його слів, і найголовніше – будьмо гідними його спадщини.