Юринець Даніела, брала участь у виставці «Покоління війни». Її робота була розміщена на виставці у Центральному парку культури й

відпочинку Києва, біля Арки Свободи українського народу. А нещодавно Даніела була запрошена на презентацію каталогу, який включає в себе вибрані роботи артмарафону «Покоління війни».

Проєкт збирає роботи митців різного віку - від дітей до літніх людей, які зараз переживають війну.

Серед них є роботи військових і дітей військових, юних і дорослих громадян

України, які четвертий рік живуть під бомбардуваннями в своїх містах і селах, внутрішньо переміщених осіб та українців, які через війну змушені були виїхати з батьківщини - кожен на своєму місці щодня бореться

за перемогу над

загарбником та мир в Україні! — разом з Ксюшою Подоляк та 15 іншими особами.

 День, який назавжди змінив історію.

Чорнобильська катастрофа стала найбільшою техногенною аварією в історії людства.

О 1:23 ночі на 4-му енергоблоці Чорнобильської АЕС стався вибух. У повітря піднялися тонни радіоактивних речовин, які накрили не лише Україну, а й багато країн Європи.

Але найбільший удар припав на українську землю, на місто Прип’ять, яке за кілька годин стало містом-привидом.

Це трагедія про біль, жертву, мужність і пам’ять.

Тисячі людей — ліквідатори, пожежники, медики — ціною власного життя і здоров’я стримували масштаб катастрофи.

Ми пам’ятаємо. Ми вдячні. Ми повинні знати правду.

Чорнобиль — це не лише трагедія, це ще й попередження: людство має поважати природу, бути відповідальним за свої дії й цінувати життя.

 Наука — це наш міст у майбутнє

Саме вона допомагає нам розуміти світ, лікувати хвороби, досліджувати космос, розвивати технології та зберігати природу.

Без науки ми б не мали інтернету, смартфонів, ліків, електроенергії чи розуміння кліматичних змін.

Кожне відкриття — це результат сотень питань, експериментів і безсонних ночей тих, хто вірить у силу знань.

День науки — це подяка всім, хто досліджує, вивчає, відкриває й навчає.

Це натхнення для тих, хто ще тільки мріє стати дослідником.

І нагадування, що в кожній лабораторії, аудиторії чи книжці — ключі до майбутнього.

Цінуйте науку. Підтримуйте науку. Вірте в науку.

 Києво-Печерська Лавра: серце духовної спадщини України

Один з найвідоміших та найстаріших монастирів України, розташований на березі Дніпра в Києві. Це не лише релігійна святиня, але й важливий культурно-історичний комплекс. 

Комплекс складається з численних церков, серед яких основними є Успенський собор.

У середньовіччі Лавра була одним із основних центрів писемності, освіти і наукових досліджень. Тут працювали монахи, які перекладали священні книги, створювали літописи, а також займалися теологічними і філософськими розробками. Лавра сприяла поширенню освіти та культури в Київській Русі.

Лавра відома своїми древніми печерами, в яких спочивають мощі святителів, а також багатою історією, що налічує більше тисячі років. Це місце для багатьох є символом віри, національної гідності та духовної сили.

Внесена до списку Світової спадщини ЮНЕСКО.

Києво-Печерська Лавра - це живе свідчення тисячолітньої духовної традиції України, місце, де поєднуються віра, культура, історія та мистецтво

 Всесвітній день боротьби з туберкульозом відзначається щорічно 24 березня. Цей день був обраний на знак того, що саме 24 березня 1882 року німецький вчений Роберт Кох оголосив про відкриття збудника туберкульозу — палички Коха. Це відкриття стало важливим кроком у розумінні причин захворювання та дозволило розпочати ефективну боротьбу з туберкульозом.

 Сьогодні ми з учнями поринули у захоплюючу історію Оболоні – одного з найстаровинніших районів Києва, де минуле гармонійно переплітається із сучасністю. Ми розповідали про місця, які надають Оболоні її унікальний характер.

 Тарас Шевченко: душа України

9 березня ми вшановуємо день народження Тараса Шевченка – поета, художника, пророка українського народу. Його слово, написане понад півтора століття тому, залишається актуальним і сьогодні, надихаючи нас на боротьбу за свободу, гідність і справедливість.

Шевченко – це не просто постать з підручників історії. Це голос поневоленого народу, який кликав до пробудження. Його рядки «Борітеся – поборете!» досі лунають у серцях тих, хто прагне кращого майбутнього для України.

Його творчість – це не лише біль і туга за втраченим, а й віра в силу людського духу. Він мріяв про Україну вільну, сильну, освічену. І ми, його нащадки, продовжуємо цю боротьбу – за мову, культуру, незалежність.

У цей день варто не лише згадати великого Кобзаря, а й замислитися: що ми можемо зробити, щоб його мрія стала реальністю? Читаймо його твори, черпаймо мудрість із його слів, і найголовніше – будьмо гідними його спадщини.